lyoshko | Прикарпаття-Карпати-Закарпаття-ІІ 2. Слідами Швейка (Reply)

На другий день поїхали досліджувати Старосамбірщину

Для цього рано приїхали на вокзал, купили квитки на електричку..

1. Питаю касирку де наша електричка. Каже що он, на першій колії стоїть.

Чудово. Маневровий тепловоз, два плацкартних вагони і один вантажний!

2. Всередині виявилося доволі комфортно

3. Так як провідників немає (тільки контролер) то двері ніхто не закриває, можна повисіти у дверях

4. За півтори години прибули до Добромиля. Скористався шансом вистрибнути на ходу. Хороший приміський поїзд!

5. На старенькому вокзалі місцеві зразу ж порекомендували нам глянути на гордість Добромиля – стадіон, де грали самі ФК "Карпати" :)

6. Їдемо у центр

7. Площа Ринок. Вже описував її

8. Лишили велики у ратуші, піднялися

9. Подивилися куди нам їхати далі: праворуч – монастир св. Онуфрія, ліворуч – замкова гора.

10. Після площі Ринок ~~поїхали~~ пішли затяжним підйомом

11. Місцевість починає бути схожою на Карпати

12.

13. Монастир

14. Нічого особливо цікавого у монастирі не було

15.

16.

17. Набрали там води у криниці. І від криниці стежкою попрямували у напрямку Добромильського замку

18. Драбинка:)

19. О, гори!

20. В орієнтуванні тут нам допомогала книжечка "Вело Карпати"

21. Гарно

22.

23.

24. І подерлися ми до замку. Вирішили дертися з великами, щоб потім швидко спуститися.

25. Через хвилин 20 ми вже під замком

26. Добромильський замок Гербуртів

27.

28. Від нього лишилося мало чого. За словами місцевого лісника, доламали замок за другої світової

29. Велики тягли до замку не дарма – спустилися дуже швидко, і по полонині далі вниииииз аж до асфальту!

30.

31. Асфальт не радує ані рельєфом ані рівністю. Однак вже звиклі до такого, поїхали більш-менш швидко, і вже за 25 хв приїхали до Хирова

32. Хирів. Площа Ринок без ратуші. Курка

33.

34. Дерев'яний снігочист

35. Конвікт Єзуїтів. Величезна будівля

36. Донедавна тут була військова частина

37. Тепер покинута

38.

39.

40. Весна!

41. Величезний залізничний вокзал у Хирові. Один з двох залізничних вокзалів 4-тисячного містечка, через який проїжджає лише два приміських поїзди.

42. Вокзал зблизька. Ліворуч видно разом колії української і європейської ширини (до Польщі звідси кілометрів 15). Біля вокзалу стоїть табличка з цитатою книги про бравого вояка Швейка про його перебування на цьому вокзалі

43. Виїхали з Хирова на схід. Цегельний завод

44. У селі Скелівка знаходимо рожевий палац. У ньому також бував Швейк

45. У центрі села пам'ятник Швейку і згадка про його перебування у Фельштині. Збіглись діти, на туристів подивитись. Швейка вони не читали, але повідомили, що Фельштином раніше Скелівка називалась.

46. Костел у Скелівці

47. У Скелівці ми розвернулися і проїхали назад до Городовичів, де звернули в поле

48. Щоб містком перебратися на інший берег річки з милозвучною назвою СТРВ'ЯЖ

49. Міст виявився дуже стрьомним, з півгодини відпочивали на березі Стрвяжа і чекали поки хтось перейде. Ніхто не перейшов. Ну, пішли ми

50. Це кльово, коли цей іржавий метал прогинається під ногами:)

51. Ну, у СТРВ'ЯЖ ми не попадали, і швидко дісталися села Муроване. Тут є руїни замку Мнішеків

52. І став, у якому Швейк зустрів голого російського полоненого

53. Два костели у селі стоять зовсім впритул

54. Перший

55. І другий

56. Від Мурованого без особливих пригод і непоганою дорогою доїхали до с. Стара Сіль. Тут нас зустрічає старий Михайлівський костел

57. І старезна П'ятницька церква. Так по ній і не скажеш, що побудована вона ймовірно у 1440 році

58. Ну і найкрутіше – Willa Anna, чудовий палацик

59. З різноманітними цяцьками і квіточками; таких палациків, мабуть, більше немає ніде!

60. Далі 25 хвилин хорошою трасою, і під шум останньої електрички ми приїжджаємо у Старий Самбір

61. Площа Ринок без ратуші:(

62. Старий балкончик, 1896

63. Єдина цікавинка міста – костел

Остання електричка на Самбір вже поїхала, тож нам їхати ще 17 кілометрів

64. Заїхали на вузенький місток через Дністер, щоб потім виїжджати задом:)

65. Качалочка!

66. Дорогу ми обрали не трасою вчорашньою, а значно більш спокійну вздовж правого берега Дністра. Вечоріло, ми доволі швидко і не напружуючись мчали пустою безлюдною дорогою у долині Дністра. Було файно.